Американські студенти обмінялися з українськими дітьми-сиротами листами
Війна в Україні не залишила байдужими багатьох людей у всьому світі. Доктор Роберт Неллі з Навчального центру Джеймса А. Фошая (Лос-Анджелес, Каліфорнія) разом зі своїми студентами уважно слідкував за подіями в Україні. В кінці лютого - на початку березня 2022 р. він ініціював проєкт Service-Learning - Українська студентська кампанія з написання листів.
Доктор Неллі був приголомшений вторгненням російських військ в Україну. В цей складний для всіх українців час він відчув, що має зробити бодай щось, аби підтримати дітей-сиріт. Тому, як вчитель, вирішив, що найкращою підтримкою стануть зрозумілі і щирі слова подяки та співчуття від американських однолітків.
До написання листів долучилося близько 350 студентів Навчального центру Джеймса А. Фошая. Вони писали про своє життя, давали поради, як пережити жахи війни, підбадьорювали. Американські студенти хотіли донести, що думками вони разом з українськими дітьми-сиротами та вірять в український народ і Збройні Сили України. Листи містили потужні, щирі і зворушливі послання надії та віри в краще майбутнє.
“Хоча ми не можемо контролювати те, що з нами відбувається, ми можемо контролювати свій рівень стресу, щоб бути готовим до будь-чого. Яким би важким не було життя, воно завжди стає кращим.
Ви дуже сильні. До зустрічі по той бік успіху.
З повагою,
Ангел”, - йдеться в одному з листів.
Допомогла передати послання до адресатів Віце-президентка Української національної жіночої ліги Америки Оленка Крупа. Вона зкомунікувала з командою благодійного проєкту “Дитинство без війни”, який займається евакуацією дітей-сиріт; дітей, позбавлених батьківської опіки та піклування; дітей, що перебувають у складних життєвих обставинах з прифронтових територій України та забезпечує їм комфортне проживання в Турецькій Республіці. Адже саме таким дітям писали листи американські студенти.
Коли українські адресати отримали послання, радості не було меж. Одні перекладали з англійської самостійно, іншим допомагали вчителі та вихователі.
Діти з великим задоволенням їх розпаковували, перечитували рядок за рядком, ділилися враженнями один з одним, розповідали вихователям. Якщо листи були не підписані - вгадували, хто відправник - хлопчик це чи дівчинка і якого віку.
Звичайно, що отримати листи підтримки від друзів з-за океану українським дітям-сиротам було вкрай приємно. Старші, які розуміють і знають, що в Україні йде війна, були вражені. Адже зовсім незнайомі їм американські студенти, які мешкають на іншому континенті, розуміють їх відчуття, співчувають і підтримують.
Тож відповідь українські діти писали з великим задоволенням та ентузіазмом. Написати листи англійською допомагали вихователі, волонтери, викладачі. На пепері вони розповідали про свої страхи і переживання та як знаходять в собі сили все це пережити. Також малювали іноземним друзям малюнки, розмальовували конверти. Загалом понад 300 листів відправили маленькі українці з Туреччини за океан.
Така акція підтримки вкрай важлива для українських дітей-сиріт. Адже вони почуваються потрібними, розуміють, що їх не залишили наодинці з проблемами і всіляко підтримують.