Рік у безпеці: в яких умовах живуть українські діти-сироти та як це вдалося організувати?

Подбати про безпеку та забезпечити комфортні умови для життя дітей-сиріт в евакуації - це одне з пріоритетних завдань всієї команди проєкту “Дитинство без війни”.

Вже минув рік, як українські діти живуть під мирним небом Туреччини. З моменту прибуття до цієї країни кожен з них отримав повну підтримку та допомогу, вони мають можливість здобувати освіту, розвиватися розумово, фізично, розширювати свій кругозір. Та найголовніше - вони отримали можливість повернутися до нормального життя без постійних обстрілів та повітряних тривог, а також щасливе дитинство.   

З чого все починалося та як вдалося у стислі терміни організувати їм прихисток, розповів Євген Долматов, який очолює напрямок розвитку проєкту та комунікацій з турецькими готельєрами. 

“Очі бояться, а руки роблять”. Саме так напевно можна охарактеризувати ситуацію на старті проєкту. З чого все починалося?

Перша група дітей разом з супроводжуючими, а це 176 осіб, їхали з України через Польщу. Паралельно з тим, команда проєкту оперативно шукала можливості, як їх розселити в готелях Туреччини. 

Спочатку вони їхали потягами, потім автобусами і літаками. І доки діти добиралися до Туреччини, ми тут проводили всі підготовчі роботи. 

Перші групи розмістилися в готелі в Анталії в районі Лара. Така можливість з’явилася завдяки нашим партнерам та друзям. Вони подбали про те, щоб діти змогли впродовж місяця там жити.

Але паралельно ми шукали можливості розмістити дітей на постійні основі. Наприкінці березня минулого року Консул України в Анталії ініціював тристоронню зустріч, на якій були присутні представники нашої команди, а також представники готелів та їх юристи, в тому числі і ті, в яких зараз живуть наші підопічні. В ході переговорів були досягнуті домовленості та підписані договори. Перші готелі ми орендували спільно з Благодійним Фондом “Коло”. Також вдячні віце-консулу України в Анталії Сергію Каяну, який в стислі терміни зробив надзвичайно багато для того, аби питання з орендою вирішилось якнайшвидше та якнайкраще. 

На початку ми ще не розуміли, яка кількість дітей приїде, тому планували заселити лише один готель. Ми обговорили всі деталі та провели перевірку (технічний  стан електромереж, водопостачання, водовідведення, в якому стані номери, чи є там все необхідне, зробили опис майна, яке нам передається у користування, перевірили наявність зон для організації ентертейменту на території готелю тощо). Через тиждень-два після розселення перших груп, ми прийняли рішення орендувати ще один готель, аби комфортно розмістити всіх дітей.

За якими критеріями обирали готелі для заселення дітей? На що найперше звертали увагу? 

Після розселення дітей в перший готель, ми почали вже самостійно шукати наступний. Ми вже мали певний досвід, ми розуміли, на що саме треба звертати увагу. Були деякі умови, які підходили не всім готельєрам. Дуже важко було домовитися  і вмовити їх, щоб вони здали свої готелі саме під розміщення дітей-сиріт. Бо більшість з них, розуміючи, що здають житло щонайменше на рік, під час сезону  перестають існувати в картці туристичних операторів. А це для них дуже важливо та критично, оскільки на наступний сезон  вони туди просто не потрапляють. Ми знайшли декілька готелів, провели перемовини, але домовленостей не вдалося досягти. На це більше впливали економічні мотиви. Ми провели перемовини з власником, в якого орендували перший готель і домовилися про подальшу співпрацю. У нас були умовні обмеження по фінансам і по розташуванню. Тобто ми розуміли, що нам потрібно знайти максимально збалансований готель, щоб він відповідав всім нашим вимогам для розміщення дітей. 

Він мав бути обладнаний всім необхідним для комфортного проживання дітей, бути в гарному технічному стані, відремонтований, обов’язкова наявність необхідних меблів, чиста постіль, якісна вода, безперебійне електропостачання, велика прилегла територія для організації ентертейменту, а також розташування близько до моря. До того ж, оскільки це благодійний проєкт, важливим критерієм була вартість оренди однієї кімнати на рік. Тобто готель мав відповідати нашим фінансовим очікуванням. 

В яких умовах наразі живуть діти?

Всі готелі, в яких живуть діти, знаходяться на першій або другій лінії Середземного моря, з тримісними номерами, є трошки більші сімейні номери, обладнані  односпальними та двохспальними ліжками, є також двоповерхові ліжка. Такі кімнати надаються в залежності від того, чи це ДБСТ, чи це дитячий заклад, кому як зручніше.  

Всі номери забезпечені постільної білизною, меблями, телевізорами, кондиціонерами, які працюють як на охолодження, так і на обігірів, додатково ми встановлювали обігрівачі на зимовий період. 

Окрім того, що в готелях передбачені номери з урахуванням віку і статі дітей, їм потрібен простір для навчання. Тож в яких умовах діти здобувають знання?

На початку, коли діти приїхали у Туреччину, з квітня по травень вони навчалися в загальних залах та лоббі, більш старші - у себе в номерах. Потім ми зрозуміли, що війна скоро не закінчиться, діти додому не повернуться і нам потрібно готуватися до нового навчального року. 

Тому, влітку минулого року на території наших готелів ми почали готувати простори для навчання наших підопічних: поділили загальну кількість діток по віку, по класах, по потребі в окремих класах (зокрема мова йде про молодших школярів) і за підтримки спонсорів та волонтерів, Міністерства соціальної політики України ми організували та облаштували класи для проведення навчання. Однією з проблем, з якою довелося стикнутися - це інтернет. В Туреччині з цим дуже складно, але і це питання ми вирішили і на сьогоднішній день учні забезпечені постійним доступом до мережі інтернет та мають можливість навчатися онлайн. Так, звісно, час від часу виникають несправності, але ми оперативно реагуємо, усуваємо проблеми бо розуміємо, що діти мають здобувати знання, а без безперебійного інтернету далеко від своїх шкіл це зробити просто неможливо. 

Наскільки складно постійно тримати ситуацію на контролі та слідкувати за забезпеченням належних умов  проживання діток в готелях? Адже до старту проєкту подібного досвіду не було в жодного представника команди і ви самі вчилися в процесі.

Впродовж всього періоду ми дуже тісно співпрацюємо з адміністрацією готелів та самими власниками, де нині розміщені українські діти.  Ми в постійній комунікації та співпраці з ними, оперативно вирішуємо будь-які питання. Ремонтні роботи в готелях проводяться вчасно, будь-які питання, пов’язані з турецькою стороною, вирішуються швидко. В готелях прекрасні турецькі керуючі і власник мережі дуже допомагає з вирішенням всіх складностей, які виникають на території готелів.